понеділок, 11 грудня 2017 р.


Мета: пояснити особливості відмінювання іменників, що мають форму лише множини; формувати вміння їх відмінювати; розвивати увагу, уміння виразно читати прозові художні твори (оповідання), зв'язне мовлення; виховувати повагу до людей літнього віку.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: книжка В. Симоненка «У твоєму імені живу», портрет поета, картка для інди­відуальної роботи, таблиця «Відмінки іменни­ків», інтерактивна дошка.
ХІД УРОКУ
I.    Організаційний момент
II.     Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності



III.    Актуалізація опорних знань
Бесіда.
  Яка частина мови називається іменником? Наведіть приклади.
   Назвіть кілька іменників спільного роду.
   Чи можна в іменниках, що стоять у мно­жині, визначити рід? Чому? Наведіть приклади.
   Чому деякі іменники можуть мати тільки форму однини, а деякі — тільки множини? На­ведіть приклади.
   Назвіть відмінки іменників та питання до них.
   Чому називний відмінок називається пря­мим, а решта — непрямими?
Самостійна робота.
Випишіть іменники множинної форми, по­ряд зазначивши їх відмінок. Поясніть лексичне значення слова тенета, складіть і запишіть із ним речення. Поясніть правопис м'якого знака в словах.
1. Краще розум, ніж готові гроші. 2. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. 3. Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається у своїх тенетах. 4. Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом. (Нар. тв.)
IV.    Вивчення нового матеріалу • Робота з таблицею.
Відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині


Карпати
Карпат
Карпатам
Карпати
Карпатами
(у) Карпатах
Карпати


Н. двері
Р. Дверей
 Д. дверям
З двері
О. дверми (дверима)
М, (на) дверях
К. двері

Робота з підручником.

Бесіда.
     Які закінчення властиві родовому від­мінку?
  Назвіть іменники, що в орудному відмінку мають паралельні форми закінчення.
Робота в парах.
Провідміняйте іменники сходи, окуляри, ви­діливши в них закінчення.
Індивідуальне завдання на картці.
Уведіть у речення іменники граблі, кошти, пі­жмурки, щоб вони виступали в орудному від­мінку.
Творче завдання.
Складіть усно речення зі словами радощі, вуста, хитрощі, вживаючи їх у різних відмінко­вих формах.
V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу
Самостійна робота.
Подані іменники поставте у формі родового й орудного відмінків, запишіть їх.
Ясла, ночви, обценьки, терези, вечорниці.
Ясла — відгороджене в хліві місце, куди за­кладають корм для худоби.
Обценьки — ручне металеве знаряддя у ви­гляді щипців із загнутими всередину й загостре­ними кінцями для витягування цвяхів.
Робота з інтерактивною дошкою.
Розкрийте значення фразеологізмів. Визнач­те іменники, що вживаються тільки в множині,з'ясуйте їх відмінки. Уведіть подані фразеологіз­ми в речення й запишіть їх.
З розкритими обіймами; уставати разом із курми; обливати помиями.
Пояснювальний диктант.
Запишіть речення, підкресліть множинні іменники як члени речення, визначте їх від­мінок. Поясніть відмінкові закінчення та роз­ділові знаки в останньому реченні.
1.     Хто бідному дає, той злиднів не зазнає. (Із Біблії.) 2.
2.      Сивий полин п 'янить повітря гіркими пахощами. (М. Коцюбинський.)
3.      «На словах, як на цимбалах, а на ділі як на балалайці», — гово­рить народ про хвальків.
Цимбали — старовинний музичний ін­струмент, що складається з дерев'яного корпусу й металевих струн, на яких грають, ударяючи металевими молоточками або паличками.
VI. Робота з уривком твору
Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо вчи­тися виразно читати прозовий твір — уривок з оповідання талановитого українського поета Василя Симоненка «Дума про діда».
В. Симоненко народився на Полтавщині, жив із мамою та дідусем, який замінив йому батька, котрий покинув сім'ю. Тому й не див­но, що письменник мав ніжні почуття до свого дідуся й змальовував його у творах, уособлюючи цим тисячі літніх людей, їхні думки й пережи­вання, їхнє ставлення до своїх онуків.
Але, на жаль, не завжди літні люди мають повагу та любов. Часто молодь егоїстично ста­виться до своїх дідусів і бабусь. Про це йдеться в оповіданні. Читаючи, згадайте особливості ви­разного читання, намагайтеся передати почуття дідуся та Івасика — героїв оповідання.
Ознайомлення учнів з уривком оповідання.
(Учні протягом 5 хв готуються до виразного читання тексту.)
Виразне читання уривка.
Ми йдемо через сінокіс, і темніє над нами небо, і дзвенить земля на тисячу ладів, і я слухаю. Слу­хаю небо, і слухаю землю, і слухаю дідову мову. І в серце моє вливається якась незрима сила, що на віки вічні прив 'яже мене до цієї землі, до співучої тихої мови.
...Чим густіша паморозь падала на дідову голову, тим більше він любив мене і щедріше розкривав свою душевну скарбницю. Він старів на моїх очах, і йому здавалося, що сила його і навіть саме життя його переливаються в мене, бо не було в діда синів — покосили їх пошесті та кулі...
  Безсмертячко ти моє кирпате, — шепотів дід, коли я засинав під музику його слів.
То були дуже гарні слова, бо поганих дід не говорив мені.
Я часто ображав і кривдив діда то своєю нетямучістю, то жорстоким дитячим егоїзмом. Але дід великодушно пробачав мені, як уміють пробачати великі люди. А дід був великим і прос­тотою своєю, і тим, що не канючив од життя більше, ніж заслужив. (161 слово.)
Бесіда.
  Яка тема цього уривка?
   Визначте основну думку.
   Чому дідусь називав свого внука безсмер- тячкомі
  Як ви ставитеся до своїх дідусів і бабусь?
VII. Підсумок уроку












Мета: повторити й розширити знання учнів про відмінки іменників; визначити основне значення відмінків; формувати вміння правиль­но відмінювати та писати іменники з вивчени­ми орфограмами; розвивати пам'ять, логічне мислення, зв'язне мовлення учнів; виховувати пам'ять про історичне минуле українського на­роду та почуття патріотизму.
Тип уроку: комбінований урок з елементами інтерактивних технологій.
Обладнання: інтерактивна дошка, комп'ютер, підручник, картка з індивідуальним завданням, український прапор, чорна стрічка, книжка «Злочин» П. Кардаша, картинки та листівки, фотоілюстрації.
ХІД УРОКУ
I.    Організаційний момент
II.    Повідомлення теми, мети й завдань уроку
Учитель. Сьогоднішній наш урок — урок-пам'ять, поєднаний з історичним минулим на­шої згорьованої України.
У листопаді всі українці світу відзначають День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Тому наш мовний та ілюстраційний матеріал буде пов'язаний із цією тематикою.
За всю історію свого існування український народ зазнавав багато горя: голод, посухи (коли земля тріскалася від нестачі води), напади во­рогів... Але, мабуть, найбільше бід принесло Україні XX століття, коли до влади прийшла ко­муністична партія.
За 1932—1933 рр. (роки, коли врожай був добрим), за офіційними даними, від голоду по­мерло 4,5 млн українців, а за неофіційними — вдвічі більше.
Сталін зі своїми помічниками вирішив ви­нищити український народ, бо його не вдалося поставити на коліна: селяни не хотіли йти до колгоспів, не визнавали радянську владу. Се­лянство становило у 20—ЗО-ті рр. минулого сто­ліття основу українського народу.
Селяни й інтелігенція хотіли мати незалеж­ну самостійну Україну. Тому й було створено штучним шляхом голодомор, який лютував саме в тих районах, де компактно прожи­вали українці. Це був справжній геноцид- винищення, у людей забирали все зерно до зернини, не дозволяли іншим державам нада­вати допомогу.
Про цей жах ми не можемо забути, бо поки жива пам'ять, до того часу ми — єдиний народ.
Прошу вас вшанувати безневинно полеглих хвилиною мовчання.
III.    Актуалізація опорних знань
Вибіркове списування.
Випишіть у стовпчик із поданого тексту іменники, укажіть їх рід і число.
У Всесвіті чути — голісінький голос голосить
І нас подвигає — до злетів, ширянь і падінь.
Голісінький голос — чи то Богоматері, Долі.
Чи то України огорнутий мороком дух.
(В. Стус.)
Колективна робота.
Назвіть іменники в поданому тексті. Постав­те до них запитання й укажіть відмінок кожного з них.
Урожай 1932 року був не нижчий, ніж у по­передні роки.
Узимку 1933 року се.іяни почали гинути від го­лоду. Рятуючись, вони тікали в міста. Намага­ючись урятувати дітей, селяни залишали їх біля лікарень, на вокзалах.
IV.   Вивчення нового матеріалу
Робота з інтерактивною дошкою.
Відмінки іменників

Називний (Н.)
 Родовий (Р.)
Давальний (Д.)
Знахідний (Зн.)
Орудний (Ор.)
Місцевий (М.)
Кличний (Кл.)












































хліб_
хліба
хлібу
хліб_
хлібом
на (у) хлібі
хлібе






























хто? що?
кого? чого?
 кому?чому?
 кого? що?
ким? чим?
на (у) кому?
на (у) чому? (звертання)

Робота з підручником.
Бесіда.
   Скільки відмінків є в українській мові? Назвіть їх.
   Які відмінки називаються непрямими? Чому?
   Якими членами речення може виступати іменник у називному відмінку?
Самостійна робота.
Спишіть речення, вказуючи в дужках біля іменників відмінок і підкреслюючи їх як члени речення. Поясніть розділові знаки.
У селах зникли коні, вівці, корови, кури і качки, не видно було ні собак, ні котів, ловили та їли на­віть ворон і горобців.
V.        Первинне закріплення матеріалу
Робота в парах.
Провідміняйте іменники, визначивши в них закінчення.
Пустка, бур 'ян.
Індивідуальне завдання на картці.
Поставте в родовому й орудному відмінках слова холод, забуття, воля, визначте їх закінчення.
VI.                 Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
Творче завдання.
За поданим початком напишіть твір-мініатюру про голодомор. Над іменниками напи­шіть відмінки.
Нині пророче перо мочається у людську кров і на скрижалях доби виписує одне слово: хліб. (Улас Самчук.)
VII.        Підсумок уроку
























Загальні та власні іменники. Велика буква і лапки у власних назвах


Мета: закріпити знання учнів про іменники — назви істот і неістот, загальні та власні назви; домагатися засвоєння ними правил вживан­ня великої букви та лапок у власних назвах; визначати в словах орфограму «велика буква», обґрунтовувати написання іменників з великої літери та в лапках відповідно до орфографічних правил; розвивати пам'ять, мислення, зв'язне мовлення; виховувати любов до природи й ху­дожнього слова.
Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.
Обладнання: схема, таблиця, мовний мате­ріал із творів О. Довженка та про нього.
Запишіть слова. Поясніть їх правопис, підкрес­літь орфограми, назвіть іменники — назви істот.
Визнання, батьки, земля, пам'ять, джерело, радощі, життя, гадюка, льох, ґирлиґа, примирен­ня, прабаба.
Ґирлиґа — ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди.
Учитель. Сьогодні буде урок-змагання, на якому у вас буде можливість продемонструвати активність і знання рідної мови. Мовний мате­ріал для заняття взято із творів О. Довженка та розповідей про нього.
(Учні заздалегідь поділені на дві команди: «Кмітливі» та «Мудрі». Вони обирають собі ка­пітанів. Парти розставлено так, щоб учасники кожної команди сиділи за «круглим» столом. Ка­пітани команд на окремих аркушах відмічають правильність відповідей учасників: «+» — відпо­відь правильна, «—» — неправильна.)
(Коментує учень із команди «Кмітливі».)
Схема



Пишуться з малої літери: город, книга
з великої літери: Олександр Довженко, Десна
   Чому іменник називається змінною самос­тійною частиною мови?
   Наведіть приклади іменників—власних назв.
   Що називають загальні назви?
Випишіть із тексту іменники—власні назви. Поясніть правопис виділеного слова.
Образ святого Миколая також був схожий на діда. Святий Феодосій більш скидався на батька. Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Се­меном. (О. Довженко.)
1.                  Утворіть від поданих дієслова та прикмет­ника іменники, складіть і запишіть із ними ре­чення, у яких були б слова—власні назви.
Доручати, гордий.
Мріяти —мрія.
«Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства», — писав Олександр Довженко.
2.                  Поясніть значення слів архітектура, жи­вопис.
3.                  До іменників, що означають загальні на­зви, доберіть і запишіть іменники—власні на­зви. Із трьома словосполученнями складіть ре­чення про природу.
Місто, вулиця, парк, держава, бабуся, брат.
(Коментує учень із команди «Мудрі».)
Таблиця
Назви книжок, журналів, газет, художніх, музичних творів, картин, скульптур
«Кобзар» Т. Шевчен­ка, газета «Слово Просвіти»
Назви продуктів, виробів, клубів, наукових праць, кінотеатрів, театрів
Цукерки «Пташине молоко», театр «Бе­резіль», але театр ім. Лесі Українки
Назви літаків, машин, заводів, фабрик, паро­плавів
Автомобіль «Волга»
Назви орденів, медалей, відзнак
Медаль «За відвагу»








Робота в парах.
Поясніть правопис ви­ділених слів.
Оповідання «Незабут­нє», фільм «Щорс», п'єса «Святослав», комедія «Цар».
V.    Практична частина
Гра «„Відремонтуйте"слова».
Запишіть слова, роз­криваючи дужки. По­ясніть свій вибір.
(В, в)верховна (Р, р)ада, (А, а)ндріївський {У, у)звіз, (Н, н)ародний (Р, р)ух (У, у)країни, (Б, б)ожа (М, м)атір, (З, з)олоті {В, в)орота.
Самостійна робота.
Поясніть правопис ви­ділених слів. Назвіть іменники—загальні назви.
І я примовкав, а Тарас тоді, дідів батько, брав мене на руки і розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. (О. Довженко.)
Пояснювальний диктант.
Запишіть речення. Підкресліть у них імен­ники—власні назви, що пишуться в лапках ра­зом зі словом, із яким вони пов'язані як член речення. Поясніть перший розділовий знак.
Дід Семен перейшов у фільмі «Звенигора», а особливо характерологічно — у фільмі «Земля», де він «в білій сорочці весь білий і прозорий від старості й доброти» лежав під яблунею, серед груш і яблук на білому стародавньому рядні.
Творче завдання.
Напишіть твір-розповідь на тему: «Моя улюб­лена тваринка». Підкресліть у ньому прямою лі­нією назви істот, хвилястою — власні назви.
VI.    Підсумок уроку
Бесіда.
    Які іменники належать до назв неістот? Наведіть приклади.
    Яка різниця між іменниками — власними та загальними назвами?
   Поясніть правопис іменників—власних назв.
(Визначається команда-переможець, вистав­ляються бали.)
VII.    Домашнє завдання
Дописати твір-розповідь.
Летять метелики-дощинки, їх грім-дідусь на землю шле. І радісні стають рослинки, Шо дощ іде, а дощ іде. Хмаринки скупчились у кучки, Моргають блискавки з гори. І соняшник щасливі пучки Простяг до неба, догори. Злітає в нього тиша гаю, Немає вітру, лиш гроза. І павучок снує канвою
Будинок — сітку для добра.
***
Дощ. Сльози. Весна. Любов. Знову тиша І думи знов.
* * *
Брама. Ранок. Діти. Сміх. Сонце. Коник. Літній гріх.
***
Каркає крук, вереск і стук Все вимітають. Це містика чи сон — 33? У трупах опухлі села. — Віддай зерно! — ревуть штики. Розірвана горем Вкраїна весела

*
Люди, я — Україна,
Бол ять мені скроні,
По грудях моїх потопталась орда.
Вкраїнці, ви ж — люди,
Вкраїнці, ви ж — люди!
Уже на губах в мене з крові ропа.
Чому ви байдужі до мене, скажіте?
Невже мене треба паплюжити так?
Ви мову свою, як зерно, бережіте!
А ви продали її просто отак.
«По-русски», «по-русски»...
А я шо — рабиня?
Чому ви байдужі до серця мого?
Я, люди, — Вкраїна,
Я, люди, — Вкраїна,
І слово вкраїнське тут перше було.



ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ. КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК. ВІДМІНЮВАНІ ТА НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ

Мета: поглибити знання учнів про відмінки іменників; формувати вміння правильно вжива­ти відмінкові форми, ставити іменники в клич­ному відмінку; удосконалювати вміння пра­вильно використовувати в мовленні деякі не­змінювані іменники; формувати комунікативну компетентність; розвивати зв'язне мовлення, увагу, логічне мислення; виховувати інтерес до вивчення мови, пізнання навколишнього світу.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: урок-подорож.
Обладнання: мультимедійний проектор, де­монстраційний екран, комп'ютер, фліп-чат, ко­льорові смуги з назвами відмінків і запитання­ми, двокольорові сигнальні картки («квитки»), ілюстративний матеріал, відеозапис, музична композиція «У світі тварин», слова для слово­сполучень — «розсипи», м'яч.
ХІД УРОКУ
Прочитайте спроектований на дошку текст. Укажіть, який у ньому є типовий недолік. Від­редагуйте текст, поставивши іменники в потріб­ному відмінку.
(Один учень редагує текст усно, інший — на комп 'ютері.)
Любі діти, сьогодні ми вирушаємо в захоплю­ючу подорож. А здійснимо її на повітряній куля. Вам, мабуть, хочеться побачити нашу планета з висоти пташиного політ, дізнатися багато ці­кавого. Отож, щоб потрапити до нашого повіт­ряного апарат, вам треба придбати квитки.
Учитель. Редагуючи текст, ви ставили імен­ники в потрібному відмінку. З якою метою ви це робили? (Щоб слова пов'язувалися одне з од­ним, текст став зрозумілим.)
Сьогодні ми будемо говорити про відмін­ки іменників. Ця тема частково вам знайома з початкових класів. На уроці ви поглибите свої знання про відмінки іменників, навчите­ся правильно вживати відмінкові форми, ді­знаєтеся про незмінювані іменники, а також будете вчитися правильно спілкуватися. Ви дізнаєтеся багато нового й цікавого під час нашої подорожі. Але щоб вирушити в ман­дрівку, необхідно придбати квиток. Ціна йому — правильна відповідь на запитання чи завдання.
(Учитель, запитуючи учня й отримуючи пра­вильну відповідь, «продає» йому «квиток» (двоко­льорову сигнальну картку).)
  Як називається наука про частини мови? (Морфологія.)
  До якої частини мови належить слово по­дорож? (Іменник.)
  Скільки частин мови є в українській мові? (10.)
  На які питання відповідає іменник? (Хто? Що?)
    Яким членом речення може виступати іменник? (Будь-яким.)
   Що позначає іменник? (Предмет, явище, особу, стан.)
  Як змінюється іменник? (За числами й від­мінками.)
   Як пишуться власні назви? (Із великої лі­тери, деякі в лапках.)
   Наведіть приклад іменника, що позначає власну назву.
   Іменники природа, тварини, рослини — це власні чи загальні назви? (Загальні.)
    Іменники бувають чоловічого, жіночого, середнього та ... роду. (Спільного.)
  Якого роду іменник собака? (Чоловічого.)
     Перекладіть українською мовою слово­сполучення широкая степь. (Широкий степ.)
  Якого роду іменник фламінго? (Чоловічого.)
Доберіть прикметник до іменника кенгуру. (Швидкий, спритний тощо.)
   Назвіть форми числа іменників. (Однина, множина, тільки однина, тільки множина.)
  Наведіть приклад іменника, що вживаєть­ся тільки в множині або тільки в однині. (Но­жиці, рис тощо.)
IV. Вивчення нового матеріалу Учитель. Отже, квитки ви придбали. При­готуємо до польоту кулю. Для цього необхідно повторити відмінки іменників. Кожен відмінок відповідає на певне питання й виражає відно­шення іменника до інших слів у словосполучен­ні та реченні.
(Виходять учні із сімома смугами кольоро­вого паперу, на яких написані назви відмінків і питання, читають вірш Д. Білоуса «Відмінки» й прикріплюють смуги до фліп-чату, де намальо­вана повітряна куля.)
Є ще люди сонні, наче сови, А глухі до слова — це найгірше, Ти до рідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки це ж як вірш!
Називний питає: хто ти? що ти? Хоче він про наслідки роботи І про себе чути лиш похвали, Щоб тебе як приклад називали.
Родовий доскіпує свого —      /
Хоче знати він: кого? чого? І про тебе знать, якого роду, Що немає роду переводу.
Все давальний дасть — не жаль йому, Але хоче знать: кому? чому? Знать про тебе, гожого на вроду, Що даєш і ти свому народу.
У знахідного свої потреби, він — кого? і що? — питає в тебе. І кого всі ми за друзів маєм, І що друзі роблять нам навзаєм?
А орудний хоче знать: ким? чим? У труді орудуй разом з ним. Хоче знать, що здатний ти утнути? Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути?
А місцевий — де? в якому місці?
Хоче знати — у селі чи в місті?
Кличний кличе всіх навколо:
Гей, Іване, Петре чи Миколо.
Ви не будьте сонні та байдужі —
у житті нема нічого згірш.
Рідна мова! В ній слова — як ружі,
І відмінки — наче вірш! (Д. Білоус.)
Учите.гь. Отже, слова змінюються за відмін­ками. Цей процес називається відмінюванням. Зверніть увагу на правила в підручнику.
Робота з підручником.
(Учні читають теоретичний матеріал у під­ручнику.)
Перевірка розуміння прочитаного.
   Скільки відмінків в українській мові? (7.)
   Який відмінок називається прямим? (На­зивний.)
   Чим у реченні виступає іменник у клично­му відмінку? (Звертанням.)
     Що називається відмінюванням? (Зміна іменників за відмінками.)
Учитель. Куля до польоту готова. Стартує­мо! Для цього ще раз повторимо назви відмінків і запитання. Ліва частина класу хором називає відмінок, а права — запитання.
Учитель. Щоб політ проходив успішно, нам необхідно позбутися баласту. Виконаймо де­кілька завдань.
Провідміняйте за відмінками слова, виді­літь у них закінчення. Складіть зі словами ре­чення.
Джунглі, річка.
(Двоє учнів виконують завдання біля дошки.)
(Поки двоє учнів виконують завдання, клас працює з реченням.)
Запишіть речення, підкресліть іменники й визначте їх відмінок.
«Миколо, ти уявляєш, скільки у світі цікаво­го!» — із захопленням вигукнув Сергійко.
Учитель. Я — контролер. Зараз я перевірю, чи на місці ваші квитки.
Я називатиму іменник й указкою вказувати­му його відмінок на кулі. Якщо я вказую пра­вильно, ви показуєте зелену картку, якщо не­правильно, — червону.
Польоту (Р. в.), на висоті (М. в.), із захоплен­ням (О. в.), небу (Д. в.).
Учитель. Молодці, ви добре попрацювали. Отже, підіймаємося вище.
Демонстрація відео.
Ми перебуваємо на висоті 50 м. Подивіться, який мальовничий краєвид відкривається перед нами. (Стоп-кадр.)
Робота в парах.
А зараз ви попрацюєте в парах. Поділіться своїми враженнями один з одним про по­бачене, поставивши по одному запитанню й відповівши на запитання товариша. На­магайтеся, щоб запитання й відповіді були цікавими. При цьому звертайтеся один до одного, ставлячи ім'я товари­ша в кличному відмінку.
Учитель. Ми починаємо зни­жуватися. Необхідно знову ски­нути баласт. Виконаємо на­ступне завдання.
Творчий диктант.
Запишіть слова, поставивши їх у формі кличного відмінка.
Друг Тарас, брат Сергій, се­стра Наталя, Тетяна Петрівна, планета Земля, ненька Україна, пташка колібрі.
Проблемне запитання.
— Чому слово колібрі не змінилося?
Учитель. В українській мові є іменники, які не змінюються за відмінками. Вони називають­ся невідмінюваними.
До невідмінюваних іменників належать:
1)   іменники іншомовного походження;
2)    власні іншомовні назви на голосний;
3)    жіночі прізвища, які закінчуються на при­голосний та -о, а також прізвища на -их.
Словникова робота.
(Демонстрація ілюстрацій і пояснення лексич­них значень деяких незмінюваних іменників.)
Фізкультхвилинка.
Ми до сонечка тягнемось, як лозинка,
ми прогнемось.
Один одному всміхнемось і на місце
повернемось.
Пальці тільки розімнемо й знову ми писать
почнемо.
Учитель. Увага! Ми знижуємося. Перед нами якесь дивне містечко. Тут мешкають лише звірі й птахи. Поспостерігаймо за ними ближче.
(Виходить Лісовичок.)
А ось і маленький Лісовичок, який розпо­вість вам дещо цікаве про мешканців цього не­звичайного міста. А ви не просто слухатимете його розповідь, а й записуватимете всі почуті незмінювані іменники.
Демонстрація відео про тварин.
Лісовичок. О, які гості до нас завітали! Хіба може бути навколосвітнє турне цікавим без екс­курсії до нашого дивовижного містечка? Вам, певно, дуже кортить дізнатися, хто тут иве. Тож я вас познайомлю з деяки­ми мешканцями.
Подивіться, які красиві та граці­озні птахи. Це — фламінго. їхнє блискуче пір'я переливається на сонці всіма відтінками рожево­го кольору, нагадуючи квіт­кові пелюстки.
Знайомтеся — сімейство шимпанзе. Вони полюбля­ють ласувати соковитими фруктами, а ще бавляться зі своїми малюками.
А ось новозеландський ківі. Це невеличка пташка, яка дуже швидко бігає й зовсім не літає, бо в неї абсолютно відсут­ні крила.
Австралійський кенгуру — один із наших найшвидших бігунів. Голов­не, щоб під час бігу не випало із сумки його маленьке кенгурятко.
Ось такі мешканці нашого містечка. Мож­ливо, вас щось цікавить, то я можу дати вам інтерв 'ю.
{Учні звертаються до Лісовичка із запитан­нями.)
Учитель. Дякуємо Лісовичкові за цікаву роз­повідь. Попрощаємося з ним, бо час вирушати далі.
Щоб піднятися в повітря, перевіримо, які незмінювані іменники ви виписали.
(Учитель перевіряє один зошит, коментує вго­лос, учні здійснюють взаємоперевірку та доповню­ють.)
«Словникові розсипи».
Погляньте, у нашому кошику щось є. Це роз­сипані словосполучення. їх потрібно відновити.
(Двоє учнів складають словосполучення на фліп-чаті.)

Дивовижний острів, рожевий фламінго, швид­кий кенгуру, маленький колібрі, великий шимпан­зе, спокійний поні, берегти планету, допомагати природі.
Гра «Я — тобі, ти — мені».
Називаючи іменник у будь-якому відмінку, я кидатиму вам м'яч. Ви маєте повернути його мені, поставивши іменник у називному відмін­ку, а також питання до нього, або вказавши, що це — незмінюваний іменник.
Краса, поні, діти.
Творча робота.
Наша подорож закінчується. Ми повертає­мося додому, сповнені вражень. Щоб підсуму­вати все почуте, напишіть міні-твір на тему: «Цей дивовижний світ природи», використову­ючи словосполучення, розміщені на фліп-чаті.
 (Лід музичний супровід до телепередачі «У сві­ті тварин» учні пишуть міні-твори. Після завер­шення зачитуються 2—3 роботи.)
   Сьогодні на уроці я дізнався...
  Сьогодні на уроці я навчився...
   Сьогодні на уроці я зрозумів...
Вивчити правила.
Творче завдання. Скласти й розіграти діалог між друзями, які діляться враженнями після екскурсії до зоопарку, використовуючи іменни­ки в кличному відмінку.



Мета: поглибити знання учнів про імен­ник як частину мови; ознайомити з особли­востями відмінювання іменників III відміни; розвивати вміння правильно вживати й писати відмінкові форми цих іменників; збагачувати словниковий запас; виховувати повагу до доб­рих, чуйних, внутрішньо багатих людей.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Обладнання: короткий тлумачний словник української мови, таблиця, сигнальні картки, комп'ютер.
ХІД УРОКУ
I.             Організаційний момент Учитель.
Я вам рада, любі діти, І вітаю щиро вас.
Прошу учнів, до зубріння звичних:
Ви не бійтесь правил граматичних
. Є у кожного до мови хист, — Не зубріть, а розумійте зміст.
 Як зумієм правила ми з вами
Виражати власними словами,
 Знань одразу збільшиться запас, —
 Вчитель просто не пізнає вас! (Д. Білоус.)
Юний друже!
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
У нашій мові злитки золоті!
Як намистинки, диво калинове — Частини мови!
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло — визначати речі, —
Ім'я, найменування і наймення:
Робота. Біль. 1 радість. І натхнення. (Д. Білоус.)
Я хочу, щоб кожне слово сьогодні й завжди у вашому серці озивалося тільки красою та добром.
II.    Актуалізація опорних знань
Учитель. Ви багато чого дізналися про імен­ник як частину мови. Думаю, що його морфо­логічні ознаки ви засвоїли на достатньому та високому рівнях знань, бо впевнена, що ви — найкращі. У цьому переконаємося, використо­вуючи комп'ютер.
1.             Виберіть рядок, у якому всі слова — іменники
 А лимон, радісно, хліб, молоти
Б три, радість, молотьба, сон
В краса, березень, літувати, молоко
Г колесо, мряка, красень, молодість
2.    Виберіть рядок, у якому всі слова — імен­ники II відміни
А радість, простір, любов, поле
 Б ключ, поводир, матір, пліт
 В кобзар, тюль, щавель, хміль
Г кукіль, міль, сіль, ім 'я
3.       Виберіть рядок, у якому всі іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку будуть мати закінчення
А луг, гай, штаб, оркестр Б розум, відліт, вокзал, стадіон В грам, олівець, ключ, звір Г переїзд, департамент, бінокль, вітер
4.     Виберіть рядок, у якому всі слова — імен­ники III відміни
А сіль, цвіль, відданість, артіль Б хміль, кріль, ніч, біль В жаль, даль, сон, красень Г гість, злість, кість, грубість
Якщо є бажання
Рідну мову вчити,
То не тільки з комп'ютером
Нам у двобої битись.
Допитливим у нагоді
Стане книжка й зошит,
Бо й на них ще, слава Богу,
 Не зникає попит.
Розгляньте таблицю.
Таблиця
Іменники III відміни
ж. р., мати О. в. перед
Подовження піччю
Подовження немає областю
Апостроф б, п, в, м, ф, р ,любов 'ю

Робота з підручником.
Вивчення теоретичного матеріалу.
Областю, мораллю, річчю, вістю, радістю, ви- сочіню, виссю, загибеллю, галуззю, глибінню, подо­рожжю, зеленю, сухістю, даллю, міддю, мудрістю, блакиттю, розкішшю, матір'ю, прозорістю, па- м 'яттю, любов 'ю, верф 'ю, сіллю.
Із речень випишіть іменники III відміни, провідміняйте їх.
1. Своєю радістю й печаллю, як хлібом-сіллю, поділись. (М. Сингаївський.) 2. Встань, моя лю­бове, біля хати сонечком ранковим на поріг. (А. Малишко.)
Геть печаль!
Хай радість прийде!
Повернімось круг осі,
Відпочили ми усі.
Запишіть текст. Знайдіть у ньому іменники III відміни.
Мати й дитина — це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. Усю лю­бов, ніжність, бажання бачити своє дитя щас­ливим, здоровим, розумним жінка вкладає в не­вибагливі рядки колискової. Ці пісні є першими уроками, що в доступній формі знайомлять маля з побутовими речами й моральними цінностями. Колискові переповнені працелюбністю, добротою та справедливістю.
Епітет — це художнє означення, яке додаєть­ся до назви предмета, виділяючи в ньому якусь характерну ознаку й викликаючи певне ставлен­ня до нього.
Підберіть епітети до слова вість'.
а) та, що приносить радість, щастя (солодка, радісна, щаслива, легка, райська, малинова, роз­кішна, святкова, крилата, весела)',
б) та, що приносить нещастя (безрадісна, божевільна, страшна, гірка, жорстока, люта, печальна, прикра, скупа, тривожна, тяжка, чорна).
Диференційовані завдання.
Високий рівень знань: напишіть твір-мініатюру на тему: «Райська вість» або «Солодка вість».
Достатній рівень знань: складіть три речення на тему: «Солодка вість».
Прокидаюся від гомону та сміху в хаті. То ко­лядники принесли райську вість: «Христос наро­дився! Славімо його!». Мама наділяє їх солодкими дарами. Радість світиться в їх очах. Різдво!
Зимова ніч обгортає мене солодким сном. Крізь нього я чую легенький дотик маминих вуст до свого чола. Під краєчок подушки вона кладе щось шурхотливе та приємне. Не прокидаюсь, але знаю, що то Святий Миколай через матусю шле мені свою солодку вість.
  Які іменники належать до III відміни?
  У якому відмінку відбувається подовження приголосних іменників III відміни?
     Поставте іменники мати, кров, совість, мудрість в орудному відмінку.
Якшо в слові відбувається подовження при­голосного, підніміть угору білу картку, а якщо подовження немає, — зелену.
Тінь, піч, гордість, совість, заздрість, зелень, вірність, блакить, заметіль, мати, любов, муд­рість, синь.
Написати твір на тему: «За добро добром спіши воздати, — мудрість завше доброю була» (М. Луків), використовуючи іменники III від­міни.

Немає коментарів:

Дописати коментар