Мета: пояснити
особливості відмінювання іменників, що мають форму лише множини; формувати
вміння їх відмінювати; розвивати увагу, уміння виразно читати прозові художні
твори (оповідання), зв'язне мовлення; виховувати повагу до людей літнього віку.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: книжка В. Симоненка «У твоєму імені
живу», портрет поета, картка для індивідуальної роботи, таблиця «Відмінки
іменників», інтерактивна дошка.
ХІД УРОКУ
I.
Організаційний момент
III. Актуалізація опорних знань
Бесіда.
— Яка частина мови називається
іменником? Наведіть приклади.
— Назвіть кілька іменників спільного
роду.
— Чи можна в іменниках, що стоять у
множині, визначити рід? Чому? Наведіть приклади.
— Чому деякі іменники можуть мати
тільки форму однини, а деякі — тільки множини? Наведіть приклади.
— Назвіть відмінки іменників та
питання до них.
— Чому називний відмінок називається
прямим, а решта — непрямими?
Самостійна
робота.
Випишіть
іменники множинної форми, поряд зазначивши їх відмінок. Поясніть лексичне
значення слова
тенета, складіть
і запишіть із ним речення. Поясніть правопис м'якого знака в словах.
1. Краще розум, ніж готові гроші. 2. Пані на всі сани, тільки хвіст
волочиться. 3. Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається у своїх тенетах. 4. Перемагай труднощі розумом, а
небезпеку — досвідом. (Нар. тв.)
IV.
Вивчення нового матеріалу • Робота з таблицею.
Відмінювання іменників,
що вживаються тільки в множині
Карпати
Карпат
Карпатам
Карпати
Карпатами
(у) Карпатах
Карпати
Н. двері
Р. Дверей
Д. дверям
З двері
О. дверми (дверима)
М, (на) дверях
К. двері
Робота з підручником.
Бесіда.
—
Які закінчення
властиві родовому відмінку?
—
Назвіть
іменники, що в орудному відмінку мають паралельні форми закінчення.
Робота
в парах.
Провідміняйте іменники сходи, окуляри, виділивши в них закінчення.
Індивідуальне
завдання на картці.
Уведіть у речення іменники граблі, кошти, піжмурки, щоб вони виступали в орудному відмінку.
Творче
завдання.
Складіть усно речення зі словами радощі, вуста, хитрощі, вживаючи їх у різних відмінкових
формах.
V. Систематизація й узагальнення вивченого
матеріалу
Самостійна
робота.
Подані
іменники поставте у формі родового й орудного відмінків, запишіть їх.
Ясла, ночви, обценьки, терези,
вечорниці.
Ясла — відгороджене в хліві місце, куди
закладають корм для худоби.
Обценьки — ручне металеве знаряддя у вигляді
щипців із загнутими всередину й загостреними кінцями для витягування цвяхів.
Робота
з інтерактивною дошкою.
Розкрийте
значення фразеологізмів. Визначте іменники, що вживаються тільки в множині,з'ясуйте їх відмінки. Уведіть
подані фразеологізми в речення й запишіть їх.
З розкритими обіймами; уставати
разом із курми; обливати помиями.
Пояснювальний
диктант.
Запишіть речення, підкресліть множинні іменники як члени речення,
визначте їх відмінок. Поясніть відмінкові закінчення та розділові знаки в
останньому реченні.
1.
Хто бідному дає, той злиднів не зазнає. (Із Біблії.) 2.
2.
Сивий полин п
'янить повітря гіркими пахощами. (М. Коцюбинський.)
3.
«На словах, як на цимбалах, а на
ділі як на балалайці», — говорить народ про хвальків.
Цимбали — старовинний
музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу й металевих струн,
на яких грають, ударяючи металевими молоточками або паличками.
VI. Робота з уривком твору
Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо вчитися виразно читати прозовий твір —
уривок з оповідання талановитого українського поета Василя Симоненка «Дума про
діда».
В. Симоненко народився на Полтавщині, жив із мамою та дідусем, який
замінив йому батька, котрий покинув сім'ю. Тому й не дивно, що письменник мав
ніжні почуття до свого дідуся й змальовував його у творах, уособлюючи цим
тисячі літніх людей, їхні думки й переживання, їхнє ставлення до своїх онуків.
Але, на жаль, не завжди літні люди мають повагу та любов. Часто молодь
егоїстично ставиться до своїх дідусів і бабусь. Про це йдеться в оповіданні.
Читаючи, згадайте особливості виразного читання, намагайтеся передати почуття
дідуся та Івасика — героїв оповідання.
Ознайомлення учнів з уривком оповідання.
(Учні протягом 5 хв готуються до
виразного читання тексту.)
Виразне читання уривка.
Ми
йдемо через сінокіс, і темніє над нами небо, і дзвенить земля на тисячу ладів,
і я слухаю. Слухаю небо, і слухаю землю, і слухаю дідову мову. І в серце моє
вливається якась незрима сила, що на віки вічні прив 'яже мене до цієї землі,
до співучої тихої мови.
...Чим
густіша паморозь падала на дідову голову, тим більше він любив мене і щедріше
розкривав свою душевну скарбницю. Він старів на моїх очах, і йому здавалося, що
сила його і навіть саме життя його переливаються в мене, бо не було в діда
синів — покосили їх пошесті та кулі...
— Безсмертячко ти моє кирпате, —
шепотів дід, коли я засинав під музику його слів.
То
були дуже гарні слова, бо поганих дід не говорив мені.
Я часто ображав і кривдив діда то
своєю нетямучістю, то жорстоким дитячим егоїзмом. Але дід великодушно пробачав
мені, як уміють пробачати великі люди. А дід був великим і простотою своєю, і
тим, що не канючив од життя більше, ніж заслужив. (161 слово.)
Бесіда.
— Яка тема цього уривка?
— Визначте основну думку.
—
Чому дідусь називав свого внука безсмер- тячкомі
— Як ви ставитеся до своїх дідусів і бабусь?
VII. Підсумок уроку
Мета: повторити й розширити знання учнів про відмінки іменників; визначити
основне значення відмінків; формувати вміння правильно відмінювати та писати
іменники з вивченими орфограмами; розвивати пам'ять, логічне мислення, зв'язне
мовлення учнів; виховувати пам'ять про історичне минуле українського народу та
почуття патріотизму.
Тип уроку: комбінований урок з елементами інтерактивних технологій.
Обладнання: інтерактивна дошка, комп'ютер, підручник, картка з індивідуальним завданням,
український прапор, чорна стрічка, книжка «Злочин» П. Кардаша, картинки та
листівки, фотоілюстрації.
ХІД
УРОКУ
I.
Організаційний момент
II. Повідомлення теми, мети й завдань
уроку
Учитель. Сьогоднішній наш урок — урок-пам'ять, поєднаний з історичним минулим нашої
згорьованої України.
У листопаді всі українці світу відзначають День пам'яті жертв
голодомору та політичних репресій. Тому наш мовний та ілюстраційний матеріал
буде пов'язаний із цією тематикою.
За всю історію свого існування український народ зазнавав багато горя:
голод, посухи (коли земля тріскалася від нестачі води), напади ворогів... Але,
мабуть, найбільше бід принесло Україні XX століття, коли до влади
прийшла комуністична партія.
За 1932—1933 рр. (роки, коли врожай був добрим), за офіційними даними,
від голоду померло 4,5 млн українців, а за неофіційними — вдвічі більше.
Сталін зі своїми помічниками вирішив винищити український народ, бо
його не вдалося поставити на коліна: селяни не хотіли йти до колгоспів, не
визнавали радянську владу. Селянство становило у 20—ЗО-ті рр. минулого століття
основу українського народу.
Селяни й інтелігенція хотіли мати незалежну самостійну Україну. Тому й
було створено штучним шляхом голодомор, який лютував саме в тих районах, де
компактно проживали українці. Це був справжній геноцид- винищення, у людей
забирали все зерно до зернини, не дозволяли іншим державам надавати допомогу.
Про цей жах ми не можемо забути, бо поки жива пам'ять, до того часу ми
— єдиний народ.
Прошу вас
вшанувати безневинно полеглих хвилиною мовчання.
III. Актуалізація опорних знань
Вибіркове
списування.
Випишіть у стовпчик із поданого
тексту іменники, укажіть їх рід і число.
У Всесвіті чути — голісінький голос
голосить
І нас подвигає — до злетів, ширянь
і падінь.
Голісінький голос — чи то
Богоматері, Долі.
Чи то України огорнутий мороком
дух.
(В. Стус.)
Колективна
робота.
Назвіть іменники в поданому тексті.
Поставте до них запитання й укажіть відмінок кожного з них.
Урожай
1932 року був не нижчий, ніж у попередні роки.
Узимку 1933 року се.іяни почали
гинути від голоду. Рятуючись, вони тікали в міста. Намагаючись урятувати
дітей, селяни залишали їх біля лікарень, на вокзалах.
IV.
Вивчення нового матеріалу
Робота з інтерактивною дошкою.
Відмінки іменників
Називний (Н.)
Родовий (Р.)
Давальний
(Д.)
Знахідний
(Зн.)
Орудний
(Ор.)
Місцевий
(М.)
Кличний
(Кл.)
хліб_
хліба
хлібу
хліб_
хлібом
на (у) хлібі
хлібе
хто? що?
кого? чого?
кому?чому?
кого? що?
ким? чим?
на (у) кому?
на (у) чому? (звертання)
Робота з підручником.
Бесіда.
—
Скільки відмінків є в українській мові?
Назвіть їх.
— Які відмінки називаються непрямими? Чому?
—
Якими членами речення може виступати
іменник у називному відмінку?
Самостійна робота.
Спишіть
речення, вказуючи в дужках біля іменників відмінок і підкреслюючи їх як члени
речення. Поясніть розділові знаки.
У селах зникли коні, вівці, корови, кури і качки, не
видно було ні собак, ні котів, ловили та їли навіть ворон і горобців.
V.
Первинне закріплення матеріалу
Робота в парах.
Провідміняйте
іменники, визначивши в них закінчення.
Пустка, бур 'ян.
Індивідуальне завдання на картці.
Поставте в родовому й орудному відмінках
слова холод, забуття, воля, визначте їх закінчення.
VI.
Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
Творче завдання.
За поданим
початком напишіть твір-мініатюру про голодомор. Над іменниками напишіть
відмінки.
Нині пророче перо мочається у людську кров і на
скрижалях доби виписує одне слово: хліб. (Улас
Самчук.)
VII.
Підсумок уроку
Загальні та
власні іменники. Велика буква і лапки у власних назвах
Мета: закріпити знання учнів про іменники — назви істот і
неістот, загальні та власні назви; домагатися засвоєння ними правил вживання
великої букви та лапок у власних назвах; визначати в словах орфограму «велика
буква», обґрунтовувати написання іменників з великої літери та в лапках
відповідно до орфографічних правил; розвивати пам'ять, мислення, зв'язне
мовлення; виховувати любов до природи й художнього слова.
Тип
уроку: урок
закріплення знань, умінь і навичок.
Обладнання: схема, таблиця, мовний матеріал із
творів О. Довженка та про нього.
Запишіть
слова. Поясніть їх правопис, підкресліть орфограми, назвіть іменники — назви
істот.
Визнання,
батьки, земля, пам'ять, джерело, радощі, життя, гадюка, льох, ґирлиґа, примирення,
прабаба.
Ґирлиґа — ціпок, часто загнутий на кінці,
яким користуються пастухи, старі люди.
Учитель. Сьогодні буде урок-змагання, на
якому у вас буде можливість продемонструвати активність і знання рідної мови.
Мовний матеріал для заняття взято із творів О. Довженка та розповідей про
нього.
(Учні заздалегідь поділені на дві
команди: «Кмітливі» та «Мудрі». Вони обирають собі капітанів. Парти
розставлено так, щоб учасники кожної команди сиділи за «круглим» столом. Капітани
команд на окремих аркушах відмічають правильність відповідей учасників: «+» —
відповідь правильна, «—» — неправильна.)
(Коментує
учень із команди «Кмітливі».)
Схема
|
Пишуться
з малої літери: город,
книга
з великої літери: Олександр Довженко, Десна
— Чому іменник називається змінною
самостійною частиною мови?
—
Наведіть
приклади іменників—власних назв.
— Що називають загальні назви?
Випишіть
із тексту іменники—власні назви. Поясніть правопис виділеного слова.
Образ святого Миколая також був схожий на діда. Святий
Феодосій більш
скидався на
батька. Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном. (О. Довженко.)
1.
Утворіть
від поданих дієслова та прикметника іменники, складіть і запишіть із ними речення,
у яких були б слова—власні назви.
Доручати,
гордий.
Мріяти —мрія.
«Мої мрії у виборі майбутньої
професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства», — писав Олександр
Довженко.
2.
Поясніть
значення слів
архітектура, живопис.
3.
До
іменників, що означають загальні назви, доберіть і запишіть іменники—власні назви.
Із трьома словосполученнями складіть речення про природу.
Місто,
вулиця, парк, держава, бабуся, брат.
(Коментує учень
із команди «Мудрі».)
Таблиця
Назви книжок, журналів, газет,
художніх, музичних творів, картин, скульптур
|
«Кобзар» Т. Шевченка, газета
«Слово Просвіти»
|
Назви продуктів, виробів, клубів,
наукових праць, кінотеатрів, театрів
|
Цукерки «Пташине молоко», театр
«Березіль»,
але театр ім.
Лесі Українки
|
Назви літаків, машин, заводів,
фабрик, пароплавів
|
Автомобіль «Волга»
|
Назви орденів, медалей, відзнак
|
Медаль «За відвагу»
|
Робота в парах.
Поясніть
правопис виділених слів.
Оповідання «Незабутнє», фільм «Щорс», п'єса «Святослав», комедія «Цар».
V. Практична частина
Гра
«„Відремонтуйте"слова».
Запишіть
слова, розкриваючи дужки. Поясніть свій вибір.
(В, в)верховна (Р, р)ада, (А, а)ндріївський {У, у)звіз, (Н, н)ародний (Р, р)ух (У, у)країни,
(Б, б)ожа (М, м)атір, (З, з)олоті {В, в)орота.
Самостійна
робота.
Поясніть правопис виділених слів. Назвіть
іменники—загальні назви.
І я примовкав, а Тарас тоді, дідів батько, брав мене на
руки і розповідав про Десну,
про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. (О. Довженко.)
Пояснювальний
диктант.
Запишіть
речення. Підкресліть у них іменники—власні назви, що пишуться в лапках разом зі
словом, із яким вони пов'язані як член речення. Поясніть перший розділовий
знак.
Дід Семен перейшов у фільмі
«Звенигора», а особливо характерологічно — у фільмі «Земля», де він «в білій
сорочці весь білий і прозорий від старості й доброти» лежав під яблунею, серед
груш і яблук на білому стародавньому рядні.
Творче
завдання.
Напишіть твір-розповідь на тему:
«Моя улюблена тваринка». Підкресліть у ньому прямою лінією назви істот,
хвилястою — власні назви.
VI. Підсумок уроку
Бесіда.
— Які іменники належать до назв
неістот? Наведіть приклади.
— Яка різниця між іменниками —
власними та загальними назвами?
— Поясніть правопис іменників—власних
назв.
(Визначається команда-переможець,
виставляються бали.)
VII.
Домашнє завдання
Дописати твір-розповідь.
Летять
метелики-дощинки, їх грім-дідусь на землю шле. І радісні стають рослинки, Шо
дощ іде, а дощ іде. Хмаринки скупчились у кучки, Моргають блискавки з гори. І
соняшник щасливі пучки Простяг до неба, догори. Злітає в нього тиша гаю, Немає
вітру, лиш гроза. І павучок снує канвою
Будинок
— сітку для добра.
***
Дощ.
Сльози. Весна. Любов. Знову тиша І думи знов.
* * *
Брама.
Ранок. Діти. Сміх. Сонце. Коник. Літній гріх.
***
Каркає крук,
вереск і стук Все вимітають. Це містика чи сон — 33? У трупах опухлі села. —
Віддай зерно! — ревуть штики. Розірвана горем Вкраїна весела
*
Люди, я — Україна,
Бол ять мені скроні,
По грудях моїх потопталась орда.
Вкраїнці, ви ж — люди,
Вкраїнці, ви ж — люди!
Уже на губах в мене з крові ропа.
Чому ви байдужі до мене, скажіте?
Невже мене треба паплюжити так?
Ви мову свою, як зерно, бережіте!
А ви продали її просто отак.
«По-русски», «по-русски»...
А я шо — рабиня?
Чому ви байдужі до серця мого?
Я, люди, — Вкраїна,
Я, люди, — Вкраїна,
І слово вкраїнське тут перше було.
ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ.
КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК. ВІДМІНЮВАНІ ТА НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
Мета: поглибити знання учнів про
відмінки іменників; формувати вміння правильно вживати відмінкові форми,
ставити іменники в кличному відмінку; удосконалювати вміння правильно
використовувати в мовленні деякі незмінювані іменники; формувати комунікативну
компетентність; розвивати зв'язне мовлення, увагу, логічне мислення; виховувати
інтерес до вивчення мови, пізнання навколишнього світу.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: урок-подорож.
Обладнання: мультимедійний проектор, демонстраційний
екран, комп'ютер, фліп-чат, кольорові смуги з назвами відмінків і запитаннями,
двокольорові сигнальні картки («квитки»), ілюстративний матеріал, відеозапис,
музична композиція «У світі тварин», слова для словосполучень — «розсипи»,
м'яч.
Прочитайте
спроектований на дошку текст. Укажіть, який у ньому є типовий недолік. Відредагуйте
текст, поставивши іменники в потрібному відмінку.
(Один
учень редагує текст усно, інший — на комп 'ютері.)
Любі діти, сьогодні ми вирушаємо в
захоплюючу подорож. А здійснимо її на повітряній куля. Вам, мабуть, хочеться
побачити нашу планета з висоти пташиного політ, дізнатися багато цікавого.
Отож, щоб потрапити до нашого повітряного апарат, вам треба придбати квитки.
Учитель. Редагуючи текст, ви ставили іменники
в потрібному відмінку. З якою метою ви це робили? (Щоб слова пов'язувалися одне з одним,
текст став зрозумілим.)
Сьогодні ми будемо говорити про
відмінки іменників. Ця тема частково вам знайома з початкових класів. На уроці
ви поглибите свої знання про відмінки іменників, навчитеся правильно вживати
відмінкові форми, дізнаєтеся про незмінювані іменники, а також будете вчитися
правильно спілкуватися. Ви дізнаєтеся багато нового й цікавого під час нашої
подорожі. Але щоб вирушити в мандрівку, необхідно придбати квиток. Ціна йому —
правильна відповідь на запитання чи завдання.
(Учитель,
запитуючи учня й отримуючи правильну відповідь, «продає» йому «квиток» (двокольорову
сигнальну картку).)
— Як називається наука про частини
мови? (Морфологія.)
— До якої частини мови належить слово подорож? (Іменник.)
— Скільки частин мови є в українській
мові? (10.)
— На які питання відповідає іменник? (Хто? Що?)
— Яким членом речення може виступати
іменник?
(Будь-яким.)
— Що позначає іменник? (Предмет, явище, особу, стан.)
— Як змінюється іменник? (За числами й відмінками.)
— Як пишуться власні назви? (Із великої літери, деякі в лапках.)
— Наведіть приклад іменника, що
позначає власну назву.
— Іменники природа, тварини, рослини — це власні чи загальні назви? (Загальні.)
— Іменники бувають чоловічого,
жіночого, середнього та ... роду. (Спільного.)
— Якого роду іменник собака? (Чоловічого.)
— Перекладіть українською мовою словосполучення широкая степь. (Широкий степ.)
— Якого роду іменник фламінго? (Чоловічого.)
— Доберіть прикметник до іменника кенгуру. (Швидкий, спритний тощо.)
— Назвіть форми числа іменників. (Однина, множина, тільки однина,
тільки множина.)
— Наведіть приклад іменника, що
вживається тільки в множині або тільки в однині. (Ножиці, рис тощо.)
IV.
Вивчення нового матеріалу Учитель. Отже, квитки ви придбали. Приготуємо до польоту
кулю. Для цього необхідно повторити відмінки іменників. Кожен відмінок
відповідає на певне питання й виражає відношення іменника до інших слів у
словосполученні та реченні.
(Виходять учні із сімома смугами
кольорового паперу, на яких написані назви відмінків і питання, читають вірш
Д. Білоуса «Відмінки» й прикріплюють смуги до фліп-чату, де намальована
повітряна куля.)
Є ще люди сонні, наче сови, А глухі
до слова — це найгірше, Ти до рідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки — це ж як вірш!
Називний питає: хто ти? що ти? Хоче він про наслідки роботи І
про себе чути лиш похвали, Щоб тебе як приклад називали.
Родовий доскіпує свого — /
Хоче знати він: кого? чого? І про тебе знать, якого роду, Що немає роду переводу.
Все давальний дасть — не жаль йому, Але хоче
знать: кому?
чому? Знать про
тебе, гожого на вроду, Що даєш і ти свому народу.
У знахідного свої потреби, він — кого? і що? — питає в тебе. І кого всі ми за друзів маєм, І що
друзі роблять нам навзаєм?
А орудний хоче знать: ким? чим? У труді орудуй разом з ним. Хоче знать,
що здатний ти утнути? Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути?
А місцевий — де? в якому місці?
Хоче знати — у селі чи в місті?
Кличний кличе всіх навколо:
Гей,
Іване, Петре чи Миколо.
Ви не будьте сонні та байдужі —
у житті нема нічого згірш.
Рідна мова! В ній слова — як ружі,
І
відмінки — наче вірш! (Д. Білоус.)
Учите.гь. Отже, слова змінюються за відмінками.
Цей процес називається відмінюванням. Зверніть увагу на правила в підручнику.
Робота
з підручником.
(Учні читають теоретичний матеріал
у підручнику.)
Перевірка
розуміння прочитаного.
— Скільки відмінків в українській
мові? (7.)
— Який відмінок називається прямим? (Називний.)
— Чим у реченні виступає іменник у
кличному відмінку? (Звертанням.)
— Що називається відмінюванням? (Зміна іменників за відмінками.)
Учитель. Куля до польоту готова. Стартуємо!
Для цього ще раз повторимо назви відмінків і запитання. Ліва частина класу
хором називає відмінок, а права — запитання.
Учитель. Щоб політ проходив успішно, нам
необхідно позбутися баласту. Виконаймо декілька завдань.
Провідміняйте
за відмінками слова, виділіть у них закінчення. Складіть зі словами речення.
Джунглі, річка.
(Двоє
учнів виконують завдання біля дошки.)
(Поки
двоє учнів виконують завдання, клас працює з реченням.)
Запишіть
речення, підкресліть іменники й визначте їх відмінок.
«Миколо, ти уявляєш, скільки у
світі цікавого!» — із захопленням вигукнув Сергійко.
Учитель. Я — контролер. Зараз я перевірю, чи
на місці ваші квитки.
Я
називатиму іменник й указкою вказуватиму його відмінок на кулі. Якщо я вказую
правильно, ви показуєте зелену картку, якщо неправильно, — червону.
Польоту (Р. в.), на висоті (М. в.), із захопленням (О. в.), небу (Д. в.).
Учитель. Молодці, ви добре попрацювали.
Отже, підіймаємося вище.
Демонстрація
відео.
Ми перебуваємо на висоті 50 м.
Подивіться, який мальовничий краєвид відкривається перед нами. (Стоп-кадр.)
Робота
в парах.
А зараз ви попрацюєте в парах.
Поділіться своїми враженнями один з одним про побачене, поставивши по одному
запитанню й відповівши на запитання товариша. Намагайтеся, щоб запитання й
відповіді були цікавими. При цьому звертайтеся один до одного, ставлячи ім'я
товариша в кличному відмінку.
Учитель. Ми починаємо знижуватися.
Необхідно знову скинути баласт. Виконаємо наступне завдання.
Творчий
диктант.
Запишіть
слова, поставивши їх у формі кличного відмінка.
Друг Тарас, брат Сергій, сестра
Наталя, Тетяна Петрівна, планета Земля, ненька Україна, пташка колібрі.
Проблемне
запитання.
— Чому
слово колібрі не змінилося?
Учитель. В українській мові є іменники, які
не змінюються за відмінками. Вони називаються невідмінюваними.
До невідмінюваних іменників
належать:
1) іменники іншомовного походження;
2) власні іншомовні назви на голосний;
3) жіночі прізвища, які закінчуються на
приголосний та
-о, а також
прізвища на
-их.
Словникова
робота.
(Демонстрація ілюстрацій і
пояснення лексичних значень деяких незмінюваних іменників.)
Фізкультхвилинка.
Ми до сонечка тягнемось, як лозинка,
ми прогнемось.
Один одному всміхнемось і на місце
повернемось.
Пальці тільки розімнемо й знову ми
писать
почнемо.
Учитель. Увага! Ми знижуємося. Перед нами
якесь дивне містечко. Тут мешкають лише звірі й птахи. Поспостерігаймо за ними
ближче.
(Виходить Лісовичок.)
А ось і маленький Лісовичок, який
розповість вам дещо цікаве про мешканців цього незвичайного міста. А ви не просто
слухатимете його розповідь, а й записуватимете всі почуті незмінювані іменники.
Демонстрація
відео про тварин.
Лісовичок. О, які гості до нас завітали! Хіба
може бути навколосвітнє турне
цікавим без екскурсії до нашого дивовижного містечка? Вам, певно, дуже кортить
дізнатися, хто тут иве. Тож я вас познайомлю з деякими мешканцями.
Подивіться, які красиві та граціозні
птахи. Це —
фламінго. їхнє
блискуче пір'я переливається на сонці всіма відтінками рожевого кольору,
нагадуючи квіткові пелюстки.
Знайомтеся
— сімейство шимпанзе. Вони полюбляють ласувати
соковитими фруктами, а ще бавляться зі своїми малюками.
А ось
новозеландський ківі. Це невеличка пташка, яка дуже
швидко бігає й зовсім не літає, бо в неї абсолютно відсутні крила.
Австралійський кенгуру — один із наших найшвидших бігунів.
Головне, щоб під час бігу не випало із сумки його маленьке кенгурятко.
Ось
такі мешканці нашого містечка. Можливо, вас щось цікавить, то я можу дати вам інтерв 'ю.
{Учні звертаються до Лісовичка із
запитаннями.)
Учитель. Дякуємо Лісовичкові за цікаву розповідь.
Попрощаємося з ним, бо час вирушати далі.
Щоб
піднятися в повітря, перевіримо, які незмінювані іменники ви виписали.
(Учитель перевіряє один зошит,
коментує вголос, учні здійснюють взаємоперевірку та доповнюють.)
«Словникові
розсипи».
Погляньте,
у нашому кошику щось є. Це розсипані словосполучення. їх потрібно відновити.
(Двоє
учнів складають словосполучення на фліп-чаті.)
Дивовижний острів, рожевий
фламінго, швидкий кенгуру, маленький колібрі, великий шимпанзе, спокійний
поні, берегти планету, допомагати природі.
Гра
«Я — тобі, ти — мені».
Називаючи
іменник у будь-якому відмінку, я кидатиму вам м'яч. Ви маєте повернути його
мені, поставивши іменник у називному відмінку, а також питання до нього, або
вказавши, що це — незмінюваний іменник.
Краса,
поні, діти.
Творча
робота.
Наша подорож закінчується. Ми
повертаємося додому, сповнені вражень. Щоб підсумувати все почуте, напишіть
міні-твір на тему: «Цей дивовижний світ природи», використовуючи словосполучення,
розміщені на фліп-чаті.
(Лід музичний супровід до телепередачі «У світі тварин»
учні пишуть міні-твори. Після завершення зачитуються 2—3 роботи.)
— Сьогодні на уроці я дізнався...
— Сьогодні на уроці я навчився...
— Сьогодні на уроці я зрозумів...
Вивчити правила.
Творче
завдання.
Скласти й розіграти діалог між друзями, які діляться враженнями після екскурсії
до зоопарку, використовуючи іменники в кличному відмінку.
Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину
мови; ознайомити з особливостями відмінювання іменників III відміни; розвивати
вміння правильно вживати й писати відмінкові форми цих іменників; збагачувати
словниковий запас; виховувати повагу до добрих, чуйних, внутрішньо багатих
людей.
Тип
уроку: урок
формування практичних умінь і навичок.
Обладнання: короткий тлумачний словник
української мови, таблиця, сигнальні картки, комп'ютер.
ХІД УРОКУ
I.
Організаційний момент Учитель.
Я вам рада, любі діти, І вітаю щиро
вас.
Прошу учнів, до зубріння звичних:
Ви не бійтесь правил граматичних
. Є у кожного до мови хист, — Не
зубріть, а розумійте зміст.
Як зумієм правила ми з вами
Виражати власними словами,
Знань одразу збільшиться запас, —
Вчитель просто не пізнає вас! (Д. Білоус.)
Юний друже!
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
У нашій мові злитки золоті!
Як намистинки, диво калинове —
Частини мови!
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло — визначати речі, —
Ім'я, найменування і наймення:
Робота.
Біль. 1 радість. І натхнення. (Д. Білоус.)
Я хочу, щоб кожне слово сьогодні й завжди у вашому
серці озивалося тільки красою та добром.
II. Актуалізація опорних знань
Учитель. Ви багато чого дізналися про іменник
як частину мови. Думаю, що його морфологічні ознаки ви засвоїли на достатньому
та високому рівнях знань, бо впевнена, що ви — найкращі. У цьому переконаємося,
використовуючи комп'ютер.
1.
Виберіть рядок, у якому всі слова — іменники
А лимон, радісно, хліб, молоти
Б три, радість, молотьба, сон
В краса, березень, літувати, молоко
Г колесо, мряка, красень, молодість
2. Виберіть рядок, у якому всі слова —
іменники II відміни
А радість, простір, любов, поле
Б ключ, поводир, матір, пліт
В кобзар, тюль, щавель, хміль
Г кукіль, міль, сіль, ім 'я
3. Виберіть рядок, у якому всі іменники
II відміни чоловічого роду в родовому
відмінку будуть мати закінчення -а
А луг, гай, штаб, оркестр Б розум, відліт, вокзал, стадіон В грам, олівець, ключ, звір Г переїзд, департамент, бінокль, вітер
4. Виберіть рядок, у якому всі слова —
іменники III відміни
А сіль, цвіль, відданість, артіль Б хміль, кріль, ніч, біль В жаль, даль, сон, красень Г гість, злість, кість, грубість
Якщо є бажання
Рідну мову вчити,
То не тільки з комп'ютером
Нам у двобої битись.
Допитливим у нагоді
Стане книжка й зошит,
Бо й на них ще, слава Богу,
Не зникає попит.
Розгляньте
таблицю.
Таблиця
ж. р., мати О. в. перед -ю
Подовження піччю
Подовження немає областю
Апостроф б, п, в, м, ф, р ,любов 'ю
Робота
з підручником.
Вивчення
теоретичного матеріалу.
Областю,
мораллю, річчю, вістю, радістю, ви- сочіню, виссю, загибеллю, галуззю,
глибінню, подорожжю, зеленю, сухістю, даллю, міддю, мудрістю, блакиттю,
розкішшю, матір'ю, прозорістю, па- м 'яттю, любов 'ю, верф 'ю, сіллю.
Із речень
випишіть іменники III відміни, провідміняйте їх.
1.
Своєю радістю й печаллю, як хлібом-сіллю, поділись. (М. Сингаївський.) 2. Встань, моя любове, біля хати
сонечком ранковим на поріг. (А. Малишко.)
Геть печаль!
Хай радість
прийде!
Повернімось круг
осі,
Відпочили
ми усі.
Запишіть текст.
Знайдіть у ньому іменники III відміни.
Мати й дитина — це найпрекрасніший
образ із загальнолюдської скарбниці духовності. Усю любов, ніжність, бажання
бачити своє дитя щасливим, здоровим, розумним жінка вкладає в невибагливі
рядки колискової. Ці пісні є першими уроками, що в доступній формі знайомлять
маля з побутовими речами й моральними цінностями. Колискові переповнені
працелюбністю, добротою та справедливістю.
Епітет — це художнє означення, яке додається
до назви предмета, виділяючи в ньому якусь характерну ознаку й викликаючи певне
ставлення до нього.
Підберіть епітети
до слова
вість'.
а) та, що приносить радість, щастя
(солодка,
радісна, щаслива, легка, райська, малинова, розкішна, святкова, крилата,
весела)',
б) та, що приносить нещастя (безрадісна, божевільна, страшна,
гірка, жорстока, люта, печальна, прикра, скупа, тривожна, тяжка, чорна).
Диференційовані
завдання.
Високий
рівень знань:
напишіть твір-мініатюру на тему: «Райська вість» або «Солодка вість».
Достатній
рівень знань:
складіть три речення на тему: «Солодка вість».
Прокидаюся від гомону та сміху в
хаті. То колядники принесли райську вість: «Христос народився! Славімо
його!». Мама наділяє їх солодкими дарами. Радість світиться в їх очах. Різдво!
Зимова ніч обгортає мене солодким
сном. Крізь нього я чую легенький дотик маминих вуст до свого чола. Під краєчок
подушки вона кладе щось шурхотливе та приємне. Не прокидаюсь, але знаю, що то
Святий Миколай через матусю шле мені свою солодку вість.
— Які іменники належать до III відміни?
— У якому відмінку відбувається
подовження приголосних іменників III відміни?
— Поставте іменники мати, кров, совість, мудрість в орудному відмінку.
Якшо в
слові відбувається подовження приголосного, підніміть угору білу картку, а
якщо подовження немає, — зелену.
Тінь, піч, гордість, совість,
заздрість, зелень, вірність, блакить, заметіль, мати, любов, мудрість, синь.
Написати
твір на тему: «За добро добром спіши воздати, — мудрість завше доброю була» (М. Луків), використовуючи іменники III відміни.
Немає коментарів:
Дописати коментар